Переведення навесні 2020 року освітнього процесу в нашому університеті у дистанційний формат стало несподіванкою як для викладачів, так і для студентів. В умовах студентоцентрованої освіти думка саме студентства виходить на перший план: наскільки вдався цей вимушений експеримент і які взагалі подальші перспективи дистанційної освіти в нашому виші.

Для досягнення цієї мети у квітні–червні 2020 року Навчально-науковий інститут якості освіти спільно із Сектором моніторингу якості освіти Студентської ради провели відповідне онлайн-опитування, в якому взяли участь 245 вітчизняних студентів. Усі факультети і курси навчання у цій сукупності були представлені паритетно.

У цілому дистанційне навчання здобуло більше позитивних оцінок. На запитання «Як Ви, загалом, оцінюєте свій досвід навчання в онлайн-форматі у період карантину?» два позитивних варіанти відповіді («однозначно вдалий» і «радше вдалий») сумарно обрали 33,5 % опитаних, тоді як симетричний негативний «доробок» склав лише 20 %.

Відповідаючи на інші запитання анкети, 81,2 % опитаних зазначили, що зазвичай викладачам вдавалося дотримуватися розкладу при проведенні онлайн-занять. Лише 5,7 % респондентів визнали, що часом не встигали виконати завдання викладача в рамках часових меж пари.

У підсумку, 52,2 % опитаних студентів тією чи іншою мірою погодилися з твердженням про те, що дистанційна освіта таки здатна зробити навчання в ХНМУ більш якісним.

Натомість, є певні важливі бачення здобувачів освіти щодо розвитку дистанційної освіти в ХНМУ. Так, наприклад, три чверті опитаних зазначили, що хотіли б мати вибір – опановувати навчальну дисципліну дистанційно чи очно. При цьому найчастіше вказувалося на 3 групи дисциплін, що потенційно можуть безболісно «перейти» в онлайн:

а) непрофільні предмети (таке рішення підтримують 84,1 % опитаних студентів);

б) предмети за вибором (підтримка на рівні 68,2 %);

в) ті дисципліни, що викладаються на молодших курсах і не є «кроківськими» (30 %).

Серед предметів, які, навпаки, з певних причин переводити в дистанційний формат не можна, 93 % опитаних студентів прогнозовано назвали клінічні дисципліни.

Оцінюючи найбільш зручний формат «дистанційних лекцій», 48,6 % респондентів найкращим варіантом вважають записані відеолекції з можливістю знайомитися з ними у зручний час, тоді як 40,8 % опитаних студентів надають перевагу «прямим ефірам». Інші 10,6 % респондентів обрали певні комбіновані (змішані) варіанти перших двох альтернатив.

Незалежно від навчальної дисципліни бувають випадки, коли студенту все-таки варто бути фізично присутнім в аудиторії. 73,1 % наших респондентів вбачають необхідність реальної присутності в основному у випадках, коли проводиться важлива практична робота.

Важливе запитання (особливо на тлі вже наявного досвіду проведення онлайн-занять у період карантину) стосувалося того, який відсоток загального «освітнього часу» студентство радило б перевести в дистанційний формат.

Певною несподіванкою став сумарний високий відсоток студентів, які радять перевести у дистанційний формат більше 30 % «освітнього часу» – це 42,5 % опитаних. Проте найбільше «голосів» здобув варіант відповіді «Не більше 10 %».

Отримана інформація, безумовно, дає не тільки підстави для оптимізму, але й важливі дані, що допоможуть при подальшій розробці дистанційної освіти в ХНМУ. Періодичні соціологічні «заміри» думок студентів і викладачів з цього питання триватимуть і надалі.