Кафедра проводить навчально-педагогічну роботу на базі відділення хірургії голови та шиї комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», на базі ННМК «УК» ХНМУ, на базі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону МО України  та на базі медичного центра товариства з обмеженою відповідальністю «Небозвід». Педагогічна робота кафедри полягає в підготовці студентів IV курсу медичних факультетів за спеціальністю «Медицина» та «Оториноларингологія з особливостями дитячого віку», студентів IV курсу стоматологічного факультету за спеціальністю «Стоматологія», англомовних студентів IV курсу VI та VIІ факультету з підготовки іноземних студентів за спеціальністю «Медицина» та «Стоматологія». студентів IV курсу VI та VIІ факультету з підготовки іноземних студентів за спеціальністю «Медицина» та «Стоматологія».

З метою покращення якості навчального процесу на кафедрі розроблено методичні матеріали для студентів IV курсу VI факультету з підготовки іноземних студентів за спеціальністю «Медицина» та «Стоматологія». У співробітництві з кафедрою біомедичної інженерії ХНУРЕ розроблено навчальну програму та програму з контролю і оцінювання знань студентів із курсу оториноларингології. Видано 70 методичних вказівок для студентів і лікарів-інтернів.

Для підготовки студентів до ліцензійного тестового іспиту «КРОК-2» систематично проводяться тренінги.

Студенти медичних і стоматологічного факультетів працюють у відділенні хірургії голови та шиї безпосередньо із хворими на ЛОР-патологію.

На кафедрі оториноларингології навчаються на очному циклі лікарі-інтерни за спеціальністю оториноларингологія. Заочний цикл за даною спеціальністю лікарі-інтерни проходять на базі відділення хірургії голови та шиї КНП ХОР «ОКЛ».

На базі ЛОР-клініки організовано суміжний цикл післядипломної освіти сімейних лікарів за спеціальністю «Оториноларингологія».

НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із ЛОР-патологією за допомогою ендоскопічної стійки, хірургічного лазера, шейвера. З метою покращення протирецидивної терапії хронічних поліпозних риносинуситів розроблено методику використання бактеріальної аутовакцини. Для більш активного лікування хронічних гіпертрофічних фарингітів, ринітів, синуситів застосовується кріохірургічна техніка, різноманітні модифікації, конструкції, наконечники якої запропоновані та захищені патентом, хірургічний лазер та радіохвильовий вплив.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ

На даний момент подано до захисту 1 кандидатську дисертацію. Виконується 1 докторська, 1 кандидатська та 2 дисертаційні роботи на здобуття ступеня доктора філософії. Значні наукові дослідження кафедри узагальнено в 44 деклараційних патентах, 50 актах впровадження.

НАУКОВА СПІВПРАЦЯ

Кафедра співпрацює з Інститутом проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Центром біомедичної інженерії.

Університет ім. Вільгельма Лейбниця м. Ганновер, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Національним фармацевтичним університетом України.

Співробітники беруть активну участь у наукових з’їздах, конгресах, симпозіумах, мультицентричних дослідженнях нових препаратів.

ЛІКУВАЛЬНА РОБОТА

Клінічними базами кафедри є відділення хірургії голови та шиї комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», Науково-практичний медичний центр ХНМУ, Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Міністерства оборони України, а також медичного центра товариства з обмеженою відповідальністю «Небозвід». Співробітники кафедри проводять низку хірургічних втручань на ЛОР-органах. Ніс і параназальні синуси: редресація та репозиція кісток носа при переломах; хірургічні методи зупинення носових кровотеч; різні типи ендоназальних операцій, у тому числі розкриття параназальних синусів; сануючі операції на гайморовій, етмоїдальній, фронтальній, основній порожнинах; відкрита та закрита риносептопластика; пластичні операції на щелепно-лицевій ділянці. Глотка, гортань, шия: аденотомія; тонзилектомія; розкриття паратонзилярних, парафарингеальних абсцесів, флегмон; верхня, середня, нижня трахеотомія; висічення кист шиї. Операції на вусі: поліпотомія вуха; парацентез барабанної перетинки; антротомія, антромастоїдотомія, антромастоїдектомія; шунтування барабанної порожнини; тимпанопластика за відкритим та закритим типом; стапедопластика; радикальна сануюча операція на вусі; пластичні операції на вусі. Широко застосовуються фізичні фактори в лікуванні ЛОР-захворювань: терапевтичні та хірургічні лазери, ультразвукова терапія, ароматерапія. Проводяться функціональні ендоскопічні оперативні втручання на навколоносових синусах та гортані

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

ЛОР-кафедру Харківського медичного інституту було створено 1922 року як одну з перших в Україні самостійних клінік на 25 ліжок. Її організатором і першим завідувачем став професор С.Г. Сурукчі.

Основними напрямками роботи клініки були: розробка методів інструментального дослідження верхніх дихальних шляхів і стравоходу; надання невідкладної допомоги при відповідних захворювань; розробка сануючих операцій при патології середнього вуха, широке впровадження в клінічну практику оперативних утручань на придаткових порожнинах носа, гортані. Професор С.Г. Сурукчі досконало володів технікою бронхоезофагоскопії та користувався популярністю не тільки в нашій країні, але й за її межами. За плідну роботу він був нагороджений Почесною грамотою Раднаркому УРСР. Його учень – доц. С.А. Тихомиров – сконструйував ларингоскоп для прямої ларингоскопії, що широко застосувався в ЛОР-стаціонарах Радянського Союзу. Учнями й співробітниками проф. С.Г. Сурукчі були Я.А. Гальперін, згодом професор Дніпропетровського медичного інституту, а також професори А.А. Скрипт, М.А. Цукерман, Л.А. Фрумін, А.М. Натанзон.

1930 року керівником клініки обраний професор Дніпропетровського медичного інституту С.М. Компанеєць – високоерудований фахівець, який досконало володів шістьма мовами, вольовий і послідовний організатор, який зробив надзвичайно багато для розвитку оториноларингології, як науки. Перебувавши на посаді директора ЛОР-клініки Українського інституту удосконалення лікарів, ЛОР-кафедри стоматологічного інституту, С.М. Компанеєць одночасно став засновником і головним редактором Журналу вушних, носових і горлових хвороб, науковим керівником Українського оториноларингологічного науково-практичного інституту. Співробітниками й учнями С.М. Компанейця були відомі професори Л.Л. Фрумин (м. Харків, УІУВ), А.М. Натанзон (ХМІ), В.С. Лянде (м. Хабаровськ), Г.С. Тромбицький (НДІ гігієни праці й профзахворювань), доцент А.П. Колібаба (Харківський стоматологічний інститут), Д.Е. Розенгауз (ХМІ), А.В. Вирабов (м. П’ятигорськ) і багато інших.

1938 року під керівництвом С.М. Компанейця проведено 1-й з'їзд отоларингологів України, яким було вручено підручник, присвячений хворобам вуха, горла й носа для студентів ВЗО з українською мовою навчання. За редакцією С.М. Компанейця було здійснено видання багатотомного фундаментального посібника з хвороб вуха, горла й носа для лікарів у 8 томах. Перші три томи вийшли у світ до початку Великої Вітчизняної війни.

За цей період у клініці опубліковано понад 250 наукових праць, захищено 3 докторські та 21 кандидатську дисертацію.

С.М. Компанеєць і його учні вивчали стан органа слуху й отоневрологію, ураження придаткових порожнин носа під час інфекційних захворюваннях, питання алергії. Велика увага приділялася подальшому вдосконалюванню прямих методів дослідження ЛОР-органів, оперативному лікуванню рака гортані, ринопластичним операціям.

У травні 1941 року раптова смерть С.М. Компанейця перервала його плідну діяльність. Після початку війни Харківський медичний інститут, а разом із ним і ЛОР-кафедра були евакуйовані в м. Оренбург. Деякі працівники кафедри й окремі відділення стали працювати у військових госпіталях (А.М. Натанзон, Д.Д. Шапіро, Д.Е. Розенгауз та ін.).

Після звільнення м. Харкова з 1945 до 1958 р. кафедру хвороб вуха, горла і носа очолював професор А.М. Натанзон. Колектив клініки вивчав питання хірургічного лікування злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів, антибіотикотерапії під час запальних захворювань ЛОР-органів, отогенних внутрішньочерепних ускладнень, розробляли питання тонзилярної проблеми. За період з 1945 до 1958 р. співробітники опублікували 65 наукових праць і захистили 5 кандидатських дисертацій.

З 1958 до 1967 р. кафедрою завідував доцент Д.Е. Розенгауз. У цей період почалася активна підготовка кваліфікованих фахівців через ординатуру (17 осіб), а з 1961 року – науково-педагогічних кадрів в аспірантурі. Співробітники кафедри опублікували 68 наукових праць, захистили 6 кандидатських дисертацій, що мають важливе практичне значення.

З 1967 року кафедру очолювала доцент В.М. Усачова, під керівництвом якої вдосконалювалися нові напрямки ЛОР-онкологічних операцій.

З 1971 року протягом 30 років кафедрою керував професор В.Ф. Філатов. У цей період колектив клініки вивчав питання діагностики, хірургічного й променевого лікування злоякісних пухлин верхніх дихальних шляхів, запально-алергійної патології ЛОР-органів, а також розробляв сануючі й реконструктивні операції на середньому вусі при отосклерозі й хронічних середніх отитах. Велику увагу було приділено розробці нових методів діагностики й лікування ЛОР-захворювань, захищених авторськими свідоцтвами. Створено експериментальну модель хронічного тонзиліту, а також оригінальний спосіб діагностики клінічних форм цього захворювання. Запропоновано нові більш ефективні методи лікування хронічних ринітів за допомогою мукозотомії та інцизіокріодії. Розроблено й впроваджено немедикаментозні способи лікування з використанням досягнень науково-технічного прогресу: кріодія, лазерне випромінювання, магнітотерапія, ультразвук, а також їх сполучне застосування.

Під керівництвом академіка В.Ф. Філатова захищено 20 дисертаційних робіт, з яких – 3 докторські й 17 кандидатських. Опубліковано понад 350 наукових праць, видано 50 методичних рекомендацій для лікарів практичної охорони здоров'я. Зроблено понад 200 раціоналізаторських пропозицій, одержано 32 авторські свідоцтва. Академікові В.Ф. Філатову надано звання Заслуженого діяча науки і техніки України, дійсного члена Української академії національного прогресу й Міжнародної академії оториноларингології, хірургії голови і шиї.

З 2001 р. по 2017 рік кафедру оториноларингології Харківського національного медичного університету очолював професор, дійсний член Міжнародної академії оториноларингології, хірургії голови і шиї,  Академік Нью-Йорської Академії А.С. Журавльов.

За час роботи співробітники кафедри продовжували вивчення діагностичних можливостей при ЛОР-патології (дистанційна інфрачервона термографія).Запропоновано пристрійобۥєктивізації гіпертрофіїпіднебінних мигдаликівщодо необхідності виконання тонзилотомії.Удосконалювались методи хірургічного втручання в ургентній оториноларингології, в естетичній та відновлювальній хірургії. Впроваджено в науко-практичну діяльність ендоскопічні засоби втручань при захворюваннях ЛОР-органів. Втілено в лікувальний процес використанняфізичних факторів (холодовий, лазерне випромінювання, ультрафіолетове опромінення аутокрові, оксигенотерапія), тканинна терапія, ароматерапія. Розроблено оригінальні методи дослідження дихальної та нюхової функцій носу.

Під керівництвом А.С.Журавльова захищено 5 дисертаційних робіт. Опубліковано біля 500 наукових праць, видано 46 методичних рекомендацій для студентів та лікарів практичної охорони здоровۥя. Зроблено понад 150 раціоналізаторських пропозицій, одержано 27 патентів України. Зроблено 21 виступ у ЗМІ.

З січня 2018 по серпень 2019 року обов’язки завідувача кафедри оториноларингології Харківського національного медичного університету виконувала кандидат медичних наук, доцент Ященко Марина Іванівна. Під її керівництвом  було опубліковано біля 30 наукових праць, видано 7 методичних рекомендацій для студентів та лікарів практичної охорони здоровۥя. Одержано 4 патенти України. Продовжено впровадження інноваційних технологій в лікувально-діагностичний процес на кафедрі.

У вересні 2019 року кафедру оториноларингології  Харківського національного медичного університету очолив доктор медичних наук, доцент Лупир Андрій Вікторович.