НАВЧАЛЬНА РОБОТА

Кафедра проводить навчально-педагогічну роботу із загальної хірургії, догляду за хворими, сестринської практики на базі 4-х відділень КЗОЗ «Харківська міська багатопрофільна лікарня №18».

Педагогічна робота полягає в підготовці студентів ІІ курсу ІІ медичного, IV медичного факультетів, V i VI факультетів із підготовки іноземних – відповідно російськомовних і англомовних студентів за спеціальностями «Лікувальна справа», «Медико-профілактична справа» з дисципліни «Догляд за хворими (практика)»; студентів ІІІ курсу тих же факультетів за спеціальностями «Лікувальна справа», «Медико-профілактична справа» з дисциплін «Загальна хірургія» та «Сестринська практика».

Професор В.О. Сипливий та професор Г.Д. Петренко є співавторами трьох національних підручників з хірургії: «Хірургія» – Київ, «Здоров’я», 2004 – 488с; «Хірургія» – К.; ВСВ, «Медицина», 2010 – 712с.; «Загальна хірургія» - К.: ВСВ, «Медицина», 2010. – 448с.

Професор В.О. Сипливий – співавтор навчально-методичного посібника «Курс лекцій загальної хірургії» – Київ, 2011 – 486с., українською, російською та англійською мовами, автор посібників «Оцінка важкості стану хірургічного хворого» – К., «Майстерня книга», 2009 – 128с., українською та російською мовами, «Антибиотики и антибактериальна терапия в хирургии», К. – 2006 – 100с.; «Основы клинической хирургии» (у двох частинах). Для удосконалення навчального процесу видано 12 методичних розробок, створено 15 навчальних відеофільмів.

З метою підготовки студентів до рецензійних іспитів «КРОК-2» та «КРОК-3» на кафедрі розроблено банк тестових питань з курсу «Загальна хірургія», а також відпопідно до цього курсу діє комп’ютерна програма з контролю знань. Співробітники кафедри беруть участь у підготовці тестових питань із ліцензійного іспиту «КРОК-3».

Хірургія ускладнень цирозу печінки; вогнищеві ураження печінки; обтураційна жовтяниця; гострий та хронічний панкреатит; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; поширений перитоніт; пластична хірургія гриж; хірургія вен.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ

Співробітники кафедри професор В.О. Сипливий, та професор О.В. Береснєв за цикл робіт «Розробка та впровадження сучасних методів хірургічного лікування й профілактика ускладнень цирозу печінки та захворювань ворітної вени» стали лауреатами Державної премії України в галузі науки та техніки 2008 року.

З 2004 р. захищено 6 кандидатських дисертації, виконується 2 кандидатські дисертації. Видано понад 200 наукових публікацій, у тому числі 3 підручники, 8 монографій, 12 методичних рекомендацій, отримано 12 патентів України на винахід та корисну модель. Колектив кафедри постійно бере участь у конгресах, з’їздах, конференціях в Україні, Росії та країнах дальнього зарубіжжя.

Закінчено роботу над трирічною науковою темою: «Оптимізація хірургічного лікування хворих з перфоративими гастродуоденальними виразками з урахуванням методики оперативного лікування і якості життя хворих». Виконується робота «Оптимізація хірургічного лікування розповсюдженого перитоніту з урахуванням синдрому ентеральної недостатності».

Протягом 2005-2015 років колектив кафедри взяв участь у чотирьох міжнародних дослідженнях.

Лікувально-діагностична робота ведеться в базових відділеннях (щорічно працівники кафедри консультують та лікують близько 5 000 хворих із найрізноманітнішими ураженнями внутрішніх органів). Проводяться щотижневі обходи професорів і доцентів кафедри, клінічні та патологоанатомічні конференції. На базі хірургічного відділення 18-ї міської лікарні створено Міський центр хірургії печінки, позапечінкових жовчних проток і портальної гіпертензії. Виконуються складні оперативні втручання у хворих із різною хірургічною патологією печінки, позапечінкових жовчних проток, підшлункової залози. У клініці оперуються пацієнти з хірургічною патологією органів черевної порожнини, варикозною хворобою нижніх кінцівок, післяопераційними грижами великих розмірів у хворих з ожирінням. Хірургічна клініка 7 діб на місяць забезпечує невідкладну хірургічну допомогу мешканцям міста. На базі лікарні функціонує цілодобовий травматологічний пункт. Міжрайонне відділення кісткової інфекції дозволяє надати кваліфіковану хірургічну допомогу хворим на остеомієліт.

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Кафедра загальної хірургії №2 має більше ніж 205 річну історію.

При відкритті Харківського університету в 1805 р., згідно зі статусом університетів (І період історії 1805 – 1835), серед 6 кафедр відділення лікарських або медичних наук була і кафедра теоретичної (або умоглядної) хірургії і хірургічної патології. Її очолив професор Павло Михайлович Шумлянський (1754 – 1824), який з 1807 р. був деканом медичного факультету, обраний почесним членом Петербурзької медико-хірургічної академії.

3 1820 по 1833 р. кафедрою завідував проф. Микола Іванович Єллінський (1789 – 1834). Він був деканом медичного факуль¬тету, а з 1830 по 1833 р. – ректором Харківського університету.

3 1834 по 1843 р. кафедрою керував проф. Петро Олександрович Бутковський (1800 – 1844). При ньому вперше почали писати історії хвороби. У 1848 р. він виконав першу в Росії операцію оваріотомії.

Видатним представником кафедри був А.К. Струве, доктор медицини Дерптського універси¬тету, екстраординарний професор кафедри з 1838 р.

3 1843 по 1858 р. кафедрою та клінікою завідував проф. Петро Андрійович Наранович (1805 – 1858). Він першим у Харкові застосував ефірний наркоз через пряму кишку, запропонував ряд нових хірургічних інструментів, працював у галузі офтальмології, успішно виконував операції на очах.

3 1863 по 1884 р. кафедру очолив проф. Іван Кондратович Зарубін (1835 – 1904). Професор І.К. Зарубін створив кабінет хірургічної патології. Він вперше в Україні почав читати лекції з урології. У 1874 р. ним були видані записки загальної хірургії. За його ініціативою в 1882 р. організована кафедра госпітальної хірургічної клініки.

З 1884 по 1889 р. кафедра теоретичної хірургії була перейменована на кафедру хірургічної патології з десмургією і механурією та вченням про вивихи й переломи, її очолював проф. Максим Семенович Суботін. У 1889 р. він був переведений до медико-хірургічної академії в Санкт-Петербург.

З 1889 по 1894 р. кафедрою завідує проф. Аполлінарій Григорович Подрєз (1852 – 1900), відомий хірург-уролог, фахівець з військово-польової хірургії. У 1887 р. він першим в Україні (і в Росії) виконав успішну спленектомію, вперше у світі в 1897 р. видалив чужорідне тіло з серця, написав перший в Україні й Росії підручник з урології («Хирургические болезни мочевых и половых органов», Харьков, 1887 – 1896), одним із перших застосував антисептику під час бойових дій, запропонував ряд нових методик операцій, а саме: оригінальні методики колостомії, гастроентеростомії, шов слизової оболонки, спосіб з'єднання сечоводу з сечовим міхуром, оригінальний спосіб лікування стриктур сечового каналу.

З 1894 по 1899 р. кафедрою завідував проф. Леонід Володимирович Орлов. Проф. Л.В. Орлов уперше в Україні і в Росії наклав шов на підколінну артерію.

З 1899 по 1904 р. кафедрою завідував проф. Микола Андрійович Соколов.

У 1904 р. на кафедру призначено проф. Олексія Васильовича Мартинова. Проф. О.В. Мартинов поклав основу патологоанатомічному музею, влаштував демонстративні макроскопічні курси пухлин та інших хірургічних патологоанатомічних об’єктів. У березні 1905 р. проф. О.В. Мартинова переведено на кафедру госпітальної клініки до Москви, а кафедру хірургічної патології з десмургією, механурією, вченням про вивихи і переломи очолив проф. Микола Петрович Трінклер.

В історію хірургії М.П. Трінклер увійшов як новатор із багатогранними передовими поглядами, професійний діагност-клініцист, блискучий хірург, вимогливий викладач, учитель.

З 1914 р. по 1930 р. кафедрою завідував проф. Б.Г. Пржевальський – глибокий теоретик, людина енциклопедичних знань. Основною роботою Б.Г. Пржевальського є виданий ним «Элементарный курс современной общей хирургической патологии».

У 1930 р. кафедру хірургічної патології з десмургією та вченням про вивихи і переломи перейменовано в кафедру загальної хірургії лікувального факультету.

У 1930 по 1932 р. кафедрою завідував проф. Олександр Васильович Мельніков. Він був великим клініцистом –онкологом, видатним ученим, творцем онкологічної допомоги в Україні.

З 1934 по 1941р р. кафедру очолював проф. О.З. Цейтлін, а з 1941 по 1958 року проф. Семен Леонтійович Мінкін.

Протягом року (1958-1959) кафедрою завідувала доц. О.П. Дяченко. На кафедрі вивчали питання урології та ургентної хірургії й застосування алопластичних матеріалів (капронова тканина й капронова сітка) при хірургічних і урологічних операціях.

З 1960 по 1965 р. кафедрою загальної хірургії керував проф. Ю.М. Орленко. За цей період проведено ряд заходів, направлених, на подальше поліпшення лікувальної, педагогічної та наукової роботи в клініці.

З 1965 по 1974 р. кафедрою завідувала проф. Т.І. Тихонова; з 1974 по 1975 р. – доцент Б.Д. Амелічев, а з 1975 по 1976 р. - проф. В.О. Шусь.

З 1976 по 1996р кафедрою завідував проф. Олександр Васильович Береснєв. У цей період на кафедрі значно активізувалася наукова та лікувальна робота. Основним науковим напрямом стає хірургія цирозів печінки та його ускладнень, хірургія механічної жовтяниці, застосування еферентних методів детоксикації у хірургічних хворих. Професором О.В. Бересневим розроблена класифікація цирозів печінки (1981), запропоновані нові способи лікування дифузних захворювань печінки, захищені авторським свідоцтвами СРСР, удосконалена техніка операції дистального спленоренального шунтування та інструментарій для його виконання. Активно розробляються питання метаболічної хірургії цукрового діабету шляхом депорталізації венозного кровотоку підшлункової залози, питання застосування лазерів для лікування дифузних захворювань печінки, ультрафіолетового опромінювання аутокрові у хворих із облітеруючим захворюваннями судин і гнійно-септичними захворюваннями.

У 1982 р. на базі кафедри проведена І Всесоюзна конференція з гемосорбції та імунокорекції. Рішенням ДКНТ СРСР у 1982 р. при кафедрі відкрита наукова лабораторія «Гемосорбція» (керівник – професор О.В. Береснєв).

Усі наукові розробки впроваджені в клінічну практику. Відкрито спеціалізоване відділення хірургії печінки на 60 ліжок, токсикологічне відділення на 30 ліжок з реанімаційним відділенням, що стало міським центром гравітаційної хірургії крові. Видано 4 монографії.

В 1996 р. Кафедру очолив професор Василь Олексійович Сипливий – учень професора Береснєва О.В.