Калькулятор калорій та Індекс маси тіла |
![]() |
Сучасна медицина розглядає ожиріння як самостійне, багатофакторне, хронічне, рецидивуюче захворювання, що потребує серйозного лікування з позиції доказової медицини та під контролем лікаря. Ожиріння за останні роки стало гострою медико-соціальною проблемою сучасності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2014 році у світі серед дорослих у віці 18 років й старше нараховувалося приблизно 1,9 млрд. з надмірною вагою і приблизно 600 млн. з ожирінням. Проблема ожиріння у поєднанні з різними метаболічними порушеннями стоїть у центрі уваги сучасної медичної науки й охорони здоров’я, оскільки призводить до розвитку цілого ряду тяжких захворювань, що знижують якість життя й підвищують рівень смертності серед працездатного населення. Ризик захворіти на цукровий діабет (СД) 2 типу збільшується в 2 рази при ожирінні I ступеня, у 5 разів – при ожирінні II ступеня й більш, ніж в 10 разів – при ожирінні III-IV ступеня. Надмірна маса тіла й ожиріння також є факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Серед хворих з метаболічним синдромом ІХС розвивається у 3-4 рази частіше, а смертність від ІХС – в 3-5 разів вище у порівнянні з пацієнтами без метаболічних порушень. Небезпека ожиріння асоціюється з підвищеним ризиком виникнення артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічного інсульту, синдрому нічного апное, злоякісних пухлин деяких локалізацій (раку ободової кишки, молочної залози, ендометрія тощо) й остеоартрозу, а також негативно впливає на психосоціальне здоров’я людей і якість їх життя. За інформацією експертів ВООЗ, від захворювань, які пов’язані з ожирінням, тільки у Європі щорічно вмирають 320 тис. чоловік. Продемонстровано, що більш високий рівень ожиріння корелює зі збільшенням смертності, в першу чергу від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і деяких видів онкологічних захворювань. Для класифікації ожиріння й надмірної ваги застосовується показник індекс маси тіла (ІМТ), яких розраховується як відношення ваги тіла у кілограмах до квадрату росту в метрах (кг/м2). За визначенням ВООЗ: ІМТ більше або дорівнює 25 – надмірна вага тіла ІМТ більше або дорівнює 30 – ожиріння ІМТ є найбільш зручним способом оцінки рівня ожиріння і надмірної ваги у населення, оскільки він однаковий для обох статей і для усіх вікових категорій дорослих. Водночас ІМТ не слід вважати приблизним критерієм, тому що він може не відповідати однаковому ступеню вгодованості у різних індивідуумів. Основною причиною ожиріння й надмірної ваги тіла є енергетична незбалансованість між калоріями, які надходять в організм, і затраченими калоріями. Відзначається наступне:
Порушення, що пов’язані з ожирінням, є серйозною проблемою не тільки для хворих, а й для системи охорони здоров’в цілому. Надмірну вагу й ожиріння, а також пов’язані з ними неінфекційні захворювання в значній мірі можна заздалегідь попередити. На індивідуальному рівні кожен може:
|