В теперішній час кафедра дитячої хірургії базується в ОДКЛ №1 м. Харкова, та має клінічну базу близько 200 ліжок. Кафедра та хірургічна клініка надає всебічну хірургічну допомогу дітям від новонароджених до 18 років. В об’єм надання хірургічної допомоги дітям входять такі підрозділи, як повсякденна невідкладна допомога, хірургічне лікування дітей з різноманітними вродженими вадами черевної порожнини, грудної клітини, сечовивідної системи, запальними захворюваннями та пухлинами.

В клініці виконуються відеоендоскопічні малоінвазивні хірургічні втручання.

Науковий напрямок кафедри спрямований на розробку ефективних методів антибактеріальної терапії тяжких запальних процесів у дітей, ранню допологову діагностику вроджених вад та аномалій різних органів у дітей та ранню їх хірургічну корекцію.

На кафедрі зосереджені висококваліфіковані фахівці з різних хірургічних професій, що дозволяє кваліфіковано надавати всебічну хірургічну допомогу дітям.

З 1991 р. Кафедрою завідує проф. В’ячеслав Борисович Давиденко. У 1994 р. він захистив докторську дисертацію, тема якої «Повышение зффективности лечения аппендикулярных перитонитов у детей», у 1995 році йому було присуджене вчене звання професора.

Під керівництвом проф. В.Б.Давиденко колективом кафедри в останні роки виконується розробка оптимальних варіантів оперативних втручань у залежності від віку дитини в таких розділах дитячої хірургії як урологія, торакальна й абдомінальна хірургія, онкологія, проктологія, хірургія новонароджених, лапароскопічна та торакоскопічна хірургія. Уся науково-практична робота об'єднана в одній установі - обласній дитячій клінічній лікарні №1. Під керівництвом В.Б.Давиденко вже підготовлені 6 кандидатські дисертації.

З 1991 р. В.Б.Давиденко виконує обов'язки керівника Харківського міжобласного дитячого хірургічного центру для Харківської, Полтавської та Сумської областей. На теперішній час ним опубліковано 203 наукових праць. Вячеслав Борисович має 15 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, є почесним винахідником України.

Давиденко Вячеслав Борисович народився у м. В.Бурлук Харківської обл. в сім'ї службовців 16 листопада 1947 р. Після закінчення школи успішно склав іспити і був зарахований на 1-й курс лікувального факультету ХМУ, який закінчив у 1972 р. Ще в студентські роки Вячеслав Борисович мав пристрасть до хірургії, яку вибрав, як фахову, закінчивши спочатку субординатуру, а потім інтернатуру з хірургії. Після завершення останньої за розподілом працював лікарем-хірургом у Чугуївській центральній районній лікарні.

1977 р. був видатним для молодого хірурга. Тоді відбулася його зустріч з професором В.С. Топузовим, який запропонував своєму майбутньому учню навчання в клінічній ординатурі на кафедрі дитячої хірургії. У подальшому, з 1979 р., В.Б.Давиденко працював асистентом кафедри дитячої хірургії; у 1982 р. ним була успішно захищена кандидатська дисертація за темою «Комплексная методика определения жизнеспособности кишки и перитонизация дискредитированных ее участков соседней петлей у детей». У 1989 р. Вячеславу Борисовичу присуджене вчене звання доцента кафедри.

Перша кафедра дитячої хірургії на Україні була створена в 1934 р. у Харкові на базі дитячого хірургічного відділення 5-ї Дитячої лікарні і нараховувала 40 ліжок. Завідував кафедрою проф. С.Л. Мінкін.

Семен Леонтійович Мінкін народився 18 березня 1892 р. у Харкові. Після закінчення гімназії з 1911 до 1915 р. учився на медичному факультеті університету в Цюріху (Швейцарія), а потім повернувся на батьківщину і закінчив медичну освіту в 1915–1916 р. у Саратовськім університеті.

У 1933 р. він очолює хірургічне відділення 5-ї Дитячої лікарні, на базі якої організує дитячу хірургічну клініку 1-го Харківського медичного інституту. З 1933 р. він одночасно завідує кафедрою оперативної хірургії і кафедрою дитячої хірургії, але в 1939 р. залишає за собою тільки кафедру дитячої хірургії.

Проф. С.Л. Мінкін є основоположником великої школи харківських дитячих хірургів. До їхнього числа належать проф. А.Г. Кисельов, доц. К.А. Канторович, доц. Г.І. Бахур, А.С. Вайнштейн, С.3. Белявський, Е.Д. Двожильна, Т.В. Золотарьова, Р.М. Фішкес, І.І. Мирошников, С.Г. Кріцштейн, Т. 1. Тихонова й ін. Ним самим і його учнями було написано близько 50 робіт, присвячених розробці окремих питань дитячої хірургії. В основному їхня тематика типова для дитячих хірургів 20–30-х років і стосується питань лікування непрохідності кишечнику, гострого апендициту, диплококового перитоніту, гриж, випадання прямої кишки і низки урологічних захворювань, властивих дитячому віку.

З 1945 до 1963 р кафедрою дитячої хірургії Харківського медичного інституту завідував проф. А.В.Габай. У 1946 р. йому було привласнене звання професора. Під його керівництвом виконані 10 кандидатських і 1 докторська дисертації. Численні наукові дослідження, широкі за діапазоном і різноманітні за тематикою, викладені у 80 друкованих працях і 125 наукових доповідях. Більше 45 років Абрам Веніамінович віддав праці на благо народу, з них 42 роки він присвятив лікарській, педагогічній, науковій і громадській діяльності. А.В. Габай за свою працю був нагороджений 4-ма урядовими нагородами.

24 грудня 1963 р. після тяжкої хвороби він помер. Будучи тяжкохворим, А. В. Габай продовжував творчо узагальнювати свій великий досвід і буквально за день до смерті закінчив монографію «Хірургія селезінки у дітей».

З 1964р. до 1970 р. кафедрою дитячої хірургії ХМІ завідувала доцент Г.Т.Колесникова. За цей час: домоглася розширення клінічної бази з 40 до 130 ліжок; підготувала докторську дисертацію на тему: «Порушення білкового й електролітного обміну при гострих хірургічних захворюваннях у дітей і їхнє клінічне значення»; опублікувала 24 роботи з проблем дитячої хірургії (лікування і дослідження перитонітів, панкреатитів, крипторхізму, СДЛ і ін.).

Усього має 44 друковані наукові праці.

Колесникова Ганна Тимофіївна, 1915 р. народження, у 1941 р. закінчила медичний інститут, працювала у прифронтовій зоні лікарем у шпиталі. У 1944 р. переведена в медсанчастину Південної залізниці м. Харкова (поліклініка, стаціонар). З 1948 р. - асистент кафедри госпітальної хірургії Харківського медичного інституту. У 1953 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Показання до застосування дренажу черевної порожнини при резекції шлунка з приводу виразкової хвороби». У 1958 р. переведена на кафедру загальної хірургії ХМІ. З 1960 до 1963 р. працювала в Монголії, де нагороджена орденом і медаллю. У 1964 р. привласнене звання доцента.

Історію дитячої хірургії на Харківщині неможливо представити без видатного вченого і хірурга, талановитого педагога й організатора, професора В.С. Топузова.

Вадим Сергійович Топузов народився 5 квітня 1929 р. у селі В. Олександрівка Херсонської обл. в родині вчителя української і російської мови. Як і багато родин інтелігентів того нелегкого часу, Топузови перенесли увесь тягар режимних репресій — батько Вадима Сергійовича, Сергій Михайлович Топузов, був засуджений по безпідставному обвинуваченню і цілком реабілітований тільки у 1957 р., посмертно.

До 1941 р. В.С. Топузов учився в сільській школі. У 1945 р. переїхав до рідних у м. Одесу, де завершив середню освіту. У 1947 р. вступив до педіатричного факультету Одеського медичного інституту і закінчив його з відзнакою в 1953 р. Далі - 3 роки клінічної ординатури при кафедрі дитячої хірургії. У цей період Вадим Сергійович почав роботу над своєю кандидатською дисертацією. По закінченні ординатури з 1956 по 1961 рр. завідував хірургічним відділенням лікарні №7 м. Донецька. У 1959 р. захистив кандидатську дисертацію і до 1963 р. завідував хірургічним відділенням Донецького обласного онкологічного диспансеру.

З 1963 р. В.С. Топузов - доцент кафедри дитячої хірургії Одеського медичного інституту, у 1969 р. закінчив і у 1970 р. успішно захистив докторську дисертацію та одержав звання професора.

У вересні 1970 р. Вадим Сергійович був обраний завідувачем кафедри дитячої хірургії ХМУ й очолював її до 1991 р. Завдяки йому на кафедрі та в клініці відбулися революційні перетворення і стали багато в чому відповідати високим вимогам світового рівня дитячої хірургії. Значно виріс штат кафедри, розширилася її клінічна база. Поряд з раніше працюючими співробітниками - доцентами Ю.О. Шелудьком, Л.М. Бредихіним, М.І. Оболенцевим, асистентом Л.М. Білецькою, кафедра поповнилася новими викладачами - доцентами А.О. Сіренком, О.Ю. Остріком, асистентами В.Б. Давиденком, Б.Є. Сігаєвим, В.О. Заїкою, Ю.В. Пащенком, О.М. Шведовим. Під керівництвом проф. В.С.Топузова підготовлені і захищені 1 докторська і 10 кандидатських дисертацій.

Збільшився і якісно змінився склад навчальної програми для студентів лікувального та педіатричного факультетів. Були успішно впроваджені субординатура й інтернатура з дитячої хірургії. Значно активніше став працювати студентський науковий гурток. Його учасники стали медалістами і переможцями багатьох всесоюзних студентських наукових конференцій, а ті, що найбільш добре себе зарекомендували, - співробітниками клініки і викладачами кафедри. Для студентів і практикуючих лікарів колективом кафедри виданий ряд методичних рекомендацій із проблем хірургії, травматології, дитячої анестезіології.

Роботу практикуючого лікаря проф. В.С. Топузов поєднував з плідною науковою діяльністю. Він - автор 150 наукових праць, таких відомих монографій як „Непрохідність кишечнику у дітей”, „Хірургія аномалій жовточної протоки у дітей”, „Ускладнення при операціях на органах черевної порожнини у дітей”, „Гнійна хірургія новонароджених”, „Довідник з дитячої пульмонології”.

Кафедра в ці роки займалася проблемою „Вікові особливості дитячого організму в нормі і патології”. Виконані роботи, пов'язані з патологією новонароджених, лікуванням хвороби Гіршпрунга, оперативним лікуванням деструкцій легенів, розроблені проблеми вторинних оперативних втручань при патології черевної порожнини у дітей, завдяки чому вдалося домогтися стабільної відсутності летальності з приводу апендициту і гострої кишкової непрохідності протягом багатьох років.

Вивчено проблеми лікування гнійно-запальних захворювань у дітей, шляхи оптимізації їхнього хірургічного лікування, питання корекції водно-електролітних порушень при перитонітах.

З 1970 р. на кафедрі організований курс дитячої анестезіології. Було реорганізоване відділення реанімації, посилена анестезіологічна служба. Кафедра і клініка стали методичним і науковим центром регіону, до якого входять Харківська, Сумська і Полтавська області. Відповідно зріс обсяг надання хірургічної допомоги, покращилася робота дитячих хірургів у поліклініках міста.

Несподівана смерть професора В.С.Топузова - видатного вченого, хірурга і наставника - є справжньою втратою для всієї школи радянської дитячої хірургії. Але навіть смерть його сама по собі є для його учнів яскравим прикладом беззавітного служіння своїй спеціальності: Вадим Сергійович помер в операційній, зав'язавши останній шов.