Історія університету |
![]() |
Харківський національний медичний університет пройшов славетний історичний шлях від факультету до вищого учбового закладу, який готує не тільки висококваліфікованих лікарів, а й педагогічні та наукові кадри для медицини. Історія вищої медичної школи Харківщини становить 215 років і тісно пов’язана з історією Імператорського Харківського університету, від медичного факультету якого і веде свою історію Харківський національний медичний університет. На медичному факультеті викладали й працювали в практичній медицині широко відомі вчені, які склали славу національної науки, професори Д.Ф.Лямбль, Л.С.Ценковський, І.П.Щелков, В.П.Крилов, І.П.Лазаревич, В.Г.Лашкевич та інші. Тут отримали освіту й стали авторитетами в різних галузях медицини професори: хірурги А.Г.Подрєз і М.П.Трінклер, терапевт П.І.Шатілов, офтальмолог Л.Л.Гіршман, фізіолог В.Я.Данилевський та багато інших. Саме професорами медичного факультету були виконані в той час перші в Російській імперії операції оваріотомії, тотальної резекції шлунка, операції на серці, зроблені значні наукові відкриття. Імператорський Харківський університет і, зокрема, його медичний факультет зіграли видатну роль у розвиткові Харківського регіону. Він посилав своїх кращих представників для наданні кваліфікованої медичної допомоги воякам під час війн, мирному населенню, якому загрожували різні епідемії. За ініціативою професорів медичного факультету було створене Харківське медичне товариство, яке існує й сьогодні. У 1910 р. це товариство відкрило у Харкові Жіночий медичний інститут. У 1887 р. для медичного факультету була збудована спеціальна споруда для анатомічного театру, у 1896 р. – чотири самостійні клініки: терапевтична, хірургічна, акушерська та офтальмологічна. У 1920 р. Харківський університет було скасовано, його медичний факультет злито з Жіночим медичним інститутом, внаслідок чого утворилася Харківська медична академія, яка через рік, у 1921 р., була перейменована в Харківський медичний інститут. У ньому було два факультети: медико-профілактичний та одонтологічний. Серед викладачів інституту були видатні вчені академіки й професори: анатом В.П.Воробйов, який забальзамував зі своїми учнями тіло В.І.Леніна; фізіолог В.Я.Данилевський – один із засновників фізіології праці та ендокринології; хірург В.М.Шамов, який заснував у Харкові перший в Україні інститут гематології та переливання крові, майбутній академік і лауреат Ленінської премії; біохімік О.В.Палладін – засновник інституту біохімії, який зараз носить його ім’я; заслужені професори: М.П.Трінклер, видатний хірург, піонер асептики в Харкові, та М.С.Бокаріус – засновник криміналістичного напрямку в судовій медицині; невропатолог О.М.Гринштейн та патологоанатом М.Ф.Мельніков-Развєдєнков, мікробіолог М.М.Цехновіцер та фармаколог О.І.Черкес, гігієніст О.М.Марзеєв, стоматолог Ю.М.Гофунг та багато інших. З перших днів війни частина викладачів та випускні курси студентів пішли на фронт, інститут був відправлений в евакуацію, де продовжував роботу з випуску лікарів, таких необхідних і на фронті, і в тилу. У 1944 р. інститут реевакуювався до Харкова. Мирне інститутське життя почалося з відновлення зруйнованої учбової бази, удосконалення учбового процесу. У 1949 р. ХМІ перейшов до 6-річного строку навчання. В ювілейному 1955 р. інститут працював у складі 53-х кафедр, які очолювали 43 професори і доктори наук та 10 доцентів. В інституті на 3-х факультетах навчалося більше 3,5 тисяч студентів. У ці роки інститут знаходився у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я СРСР і мав високий професійний статус. Очолював інститут проф. Б.Я.Задорожний, почесний професор Познанської академії медицини, завідували кафедрами дійсний член АМН СРСР М.М.Соловйов, чл.-кор. АМН СРСР В.С.Деркач, В.О.Бєлоусов, Є.О.Попов, АН УРСР – Д.О.Альперн, А.М.Утевський, Є.К.Приходькова, лауреат Державної премії Б.В.Альошин, заслужені діячі наук УРСР професори: І.Р.Брауде, Г.Л.Дерман, М.С.Харченко та інші. У 1978 р. в ХМІ був створений четвертий факультет – стоматологічний. У 1994 р. постановою Кабінету Міністрів України на базі ХМІ створено Харківський медичний університет. За результатами акредитації Харківська вища медична школа одержала вищу категорію, котру вона виправдовує й сьогодні. Зараз у ХНМУ викладання здійснюється на шести факультетах та 63-х кафедрах. Крім 4-х медичних, є ще й стоматологічний та факультет післядипломної освіти. Науково-педагогічний склад університету налічує понад 700 осіб. Серед них 122 професора та 236 доцентів, учені звання доктора та кандидата медичних наук мають відповідно 110 та 445 осіб. У колективі університету працює дійсний член НАН України та два члена-кореспонденти АМН України, 4 лауреати Державних премій України, 18 заслужених діячів науки і техніки, 8 заслужених лікарів, 2 заслужених працівника освіти України, 37 дійсних членів міжнародних і відомчих академій наук. Загальна кількість студентів, що навчаються в ХНМУ, біля 5-ти тисяч осіб, серед них 1024 іноземці. В університеті створені й успішно функціонують 6 навчальних науково-виробничих об’єднань: «Акушерство та гінекологія», «Медична генетика», «Медрадіологія», «Терапія», «Урологія», «Хірургія». У ХНМУ є всі умови для навчання та всебічного розвитку студентів. Широке поле для наукових занять надає Студентське наукове товариство. Найбільш активні й талановиті його члени перед закінченням університету одержують рекомендації на наукову роботу. В університеті працює Спілка молоді, діє молодіжний центр та народний театр «Діалог», Видається газета «Медичний університет», працює народний музей історії ХНМУ. Під керівництвом кафедри фізичного виховання та здоров’я колектив університету бере участь у спортивних змаганнях різного рівня й часто одержує перемоги. Учбово-матеріальна база університету упорядкована 6-ма учбовими корпусами. На базі кафедр, які розташовані тут, проводиться доклінічна підготовка студентів молодших курсів. З третього курсу студенти навчаються на клінічних базах. 40 клінічних кафедр університету розташовані в клінічних лікувально-профілактичних закладах і мають у своєму розпорядженні 7500 ліжок. У 2005 р. було закінчене будівництво навчальної стоматологічної клініки.
|